Ми поспілкувались із відомим українським музикантом, телеведучим, актором і поетом — Колею Сергою. Зараз Коля є частиною «Культурного Десанту» та поділився яскравими прикладами культурних проєктів, спрямованих на підтримку наших захисників та як взаємодія військової культури з цивільним суспільством впливає на сприйняття воєнних подій українцями.
Добрий день. Ми знаємо що ви зазнали неймовірної трансформації за останні роки. Можете поділитись як саме змінились ваші погляди?
Мої погляди стали глибшими. Реалістичними. Без зайвого романтизму й інфантильності. Я став дивитися в очі правді, без відведення погляду. Тому напевно і колір очей змінився. Став не таким яскравим.
Ви зараз в Культурному десанті. Як ви оцінюєте вплив культури на морально-психологічний стан українського війська на передовій? Чи можете згадати якісь конкретні приклади?
Цей вплив складно переоцінити. Культура — мультитул для роботи з уявою. А уява — інтерфейс, який керує нашим життям.
На одному з виступів один із хлопців виголосив: “Поаплодуймо тьоті Ніні, бо в неї син загинув на війні того тижня.” І всі почали аплодувати. Я уважно стежив за цим моментом і також приєднався до аплодисментів, навіть якщо не до кінця зрозумів сенс цього ритуалу. Але попри це, я відчував міць цього дійства. Я планував виконати пісню “Ми всі повернемось додому”. Але той син, справжній герой, вже не повернеться додому.
Ми всі маємо надію повернутися додому. Але якщо так не станеться, що тоді? Ці думки вразили мене й знайшли відображення у моїй музиці. Так і з’явився переді мною рядок з однієї з пісень, де сказано: “Той, хто ввійшов у вогонь смерті, залишив нам назавжди своє ім’я…”. Ця думка вразила мене настільки, що я захотів поділитися нею з іншими.
Після миті мовчання, звернувшись до тих людей, які стояли переді мною, я промовив: “Ви виростили справжнього героя”. Я впевнений, що люди, які приділяють увагу долі наших захисників, зможуть виховати ще багато справжніх героїв. Саме вони, разом із такими людьми, як тьотя Ніна, передадуть своїм прикладом найважливіші цінності.
Намагаючись розібратися в цій думці, мені стало зрозуміло: ті, хто переживе вогонь випробувань, зможе навчити наступне покоління справжньому патріотизму, який не обмежується лише словами.
Тому, звертаючись знову до хлопців, я говорю: “Ви маєте повернутися додому живими та здоровими. Це не просто бажання, це величезна відповідальність. Бо коли ви повернетесь, саме ви будете виховувати тих, хто прийде за вами. Ті, хто пройшов крізь пекло, зможуть вчити наступне покоління справжніх цінностей та важливості патріотизму.”
Ця міцна віра в майбутнє заспокоює серце, навіть коли втома вже відчутна. Ми знаємо, що ми – передові, але ми – також продовження. Ми віримо в майбутній день, коли ми зможемо повернутися додому, і ця віра живе в нас назавжди.
Які найяскравіші культурні проєкти ви робили за останні півтора року, щоб підтримати воїнів на фронті?
«Культурний Десант» – це безпосередньо контактна культурна робота з військовими вздовж всієї лінії фронту. «Книга на фронті» – передача книжок на фронт, привезення авторів цих книжок, лекцій і різних літературних заходів.
Як ви шукаєте і залучаєте талановитих художників та виконавців, які беруть участь у створенні військового контенту? Ми чули, що ви берете Лободу на “перевиховання”?
За допомогою сарафанного радіо. Хтось десь чув, що в якомусь з підрозділів є талановитий митець. Ми знайомимось і якщо все добре, переводимо до себе і він встає в культурний стрій. Моніторити інтернет і соцмережі в пошуку талановитих культурних діячів. А хтось приходить сам.
Лобода нам не цікава. Ми не збираємося нікого виховувати. Хай цим займаються їх батьки. В нас команда високозамотивованих, патріотичних культурних діячів, в яких все добре з честю і розумінням свого боргу перед країною.
Хто з відомих людей бере участь у Культурному фронті і в бойових діях? Ми знаємо, що Козловський був мобілізований, чи заберете ви його до культурного фронту?
Саша Чемеров, Саша Ярмак, Світлана Тарабарова, Мірослав Кувалдін, Віталій Кириченко, ВІП Тернопіль, Лєра Мандзюк і багато хто ще. Подивіться, будь ласка, виступи Культурного Десанту і побачите багато знайомих облич.
Як на вашу думку культурний контент з воєнних зон сприяє залученню громадськості до підтримки військових? Можете оцінити як інтеграція військової культури в цивільне суспільство впливає на розуміння причин воєнних подій українцями.
Звісно. Але поки що цивільний медіапростір не навчився з цим працювати. Тому військовий контент інтегрується у цивільний медіапростір тільки через соцмережі.
Але чим більше буде розуміння цього й особистої відповідальності у всіх медіамайданчиків, то вище буде коефіцієнт корисної дії каналів донесення цього контенту. Це є зараз надважливим питанням. Бо рівень розуміння цінностей, справжнього патріотизму і самовіддачі на фронті значно вищий ніж у цивільному житті. І це чому може навчитися суспільство. Прямо з чистого джерела.
Розкажіть про ваш досвід з проєктом “Книга на фронті” і його вплив на військових, які перебувають на передовій.
Та крутий досвід. Наше військо читає. Наше військо розумне. Наше військо креативне. Чим більше працює мозок — тим менше страждає тіло. Ми передали більше 20.000 книжок на фронт. І цей темп тільки нарощується.
Як ви бачите розвиток Культурного Десанту в майбутньому і які проєкти ви плануєте реалізувати для підтримки воїнів та розвитку культури в Україні?
Ми зараз сконцентровані на теперішньому. Бо без відданої концентрації на теперішньому, в нас може не бути майбутнього. Всі плани почнуться після Перемоги. А до Перемоги – всі плани тільки Перемога.
