Глобальний рівень цензури продовжує посилюватися: поки окремі країни забезпечують вільний доступ до мережі, уряди по всьому світу активно обмежують онлайн-активність своїх громадян під приводом боротьби з мовою ворожнечі або політичним інакомисленням. Україна у цьому списку демонструє критично низькі показники, опинившись серед аутсайдерів у своєму регіоні. Про це свідчать дані порталу Cloudwards.
Найгіршу ситуацію зі свободою в інтернеті очікувано демонструє Північна Корея, яка отримала 0 балів — доступ до глобальної мережі там має виключно лояльна до режиму верхівка. Загалом країни з найнижчими показниками (20 балів і менше) географічно розподілені на трьох континентах: в Азії, Африці та Європі.
Натомість найвищий рівень свободи (92 бали) зафіксовано в групі з 11 країн, які охоплюють чотири континенти. До переліку держав з мінімальними онлайн-обмеженнями увійшли, зокрема, Бельгія, Коста-Рика, Східний Тимор (Тимор-Лешті) та Нова Зеландія.
Попри регулярні декларації про успіхи в цифровізації, Україна отримала у рейтингу лише 44 бали. Цей результат відкидає країну на останні місця європейського континенту за рівнем інтернет-свободи. Гірші показники у регіоні мають лише дві держави — Білорусь (20 балів) та Росія (4 бали).
Середні показники у рейтингу демонструють навіть розвинені економіки, де свобода стикається з жорсткою регуляцією. Сполучені Штати Америки отримали 64 бали, опинившись у середині списку разом із Південною Африкою, Японією та Австралією. Показово, що США суттєво поступаються Монголії, яка набрала 76 балів.
Ще нижчі результати показали Велика Британія (52 бали) та Південна Корея, яка набрала лише 32 бали, що є індикатором вкрай високого рівня державного втручання в онлайн-простір цих країн.
Дослідження «Mapped: Internet Freedom by Country in 2026» охопило 171 країну і базується на 100-бальній шкалі (де 100 — абсолютна свобода, а 0 — тотальна цензура). Для розрахунку рейтингу аналітики використовували агреговані дані з технічних платформ (як-от OONI Explorer, що фіксує блокування ресурсів провайдерами), звітів Freedom House, а також урядових повідомлень, судових рішень і регуляторних актів. Ключовими критеріями для оцінки стали: можливість громадян безперешкодно отримувати доступ до політичного та громадського контенту, свобода використання соціальних мереж, а також наявність блокувань засобів обходу цензури, таких як VPN-сервіси.
