Найвідомішій різдвяній мелодії “Щедрику”, яку створив український композитор Микола Леонтович, вже понад століття. Світову популярність вона здобула після гастролей хору Олександра Кошиця Європою та США у 1920-х роках.
Український композитор Микола Леонтович створив першу версію різдвяної мелодії на початку ХХ століття, а потім ще протягом 20 років її удосконалював і загалом написав п’ять її редакцій. Дослідники вважають, що автор за основу взяв мелодію з українського фольклору – обрядової пісні, яку у дохристиянські часи виконували на Новий рік, який святкували колись на початку весни. Тож насправді первинно ця щедрівка не мала стосунку до Різдва.
За текстову основу пісні Леонтович узяв волинський варіант “Щедрика”, що був записаний фольклористами та опублікований в одному зі збірників. Хоча побутує думка, що цю щедрівку автор міг знати ще з дитинства, яке провів на Поділлі. У своїй мелодії композитору вдалося поєднати прийоми народного багатоголосся і поліфонії, створивши таким чином хоровий шедевр, де кожен голос відіграє самостійну виражальну роль.
Вперше “Щедрик” виконав студентський хор Київського університету 29 грудня 1916 року у залі Купецького зібрання (сучасна Національна філармонія України) під час новорічного концерту. Зі спогадів очевидців, тоді присутні були вражені мелодією та її виконанням. Як результат і мелодія, і сам Леонтович стали широко знаними у музичних колах Києва.
Через три роки – 11 травня 1919-го “Щедрик” у виконанні хору під керівництвом диригента і композитора Олександра Кошиця вперше пролунав за кордоном – у Празі. Після чого український хор вирушив із гастролями у Відень, Женеву, Цюрих. Загалом за 2 роки мелодію зіграли у 45 містах 10 країн Західної Європи.
Цікаво, що ці гастролі мали дипломатичну місію. Музикантів за кордон відправив Симон Петлюра, який щойно очолив Директорію Української народної республіки й розумів, що завдяки популяризації нашої культури можна буде привернути увагу Європи до українського питання.
За свою столітню історію “Щедрик” прозвучав не лише у найвідоміших концертних залах світу, а й у культових закордонних фільмах і телесеріалах – “Сам удома”, “Санта Клаус”, “Міцний горішок”, “Південний парк”, “Сімпсони” та багато інших.
