Парламент України, Верховна Рада, рішуче відхилив вісім законопроєктів, спрямованих на скасування ПДВ для маловартісних імпортних посилок. Це рішення, ухвалене 1 вересня, також включало невдале голосування за обрання шести нових членів Рахункової палати, що є критично важливим для отримання фінансування від ЄС та МВФ.
Голосування відбулося всього за кілька годин після того, як прем’єр-міністр Сергій Коретський закликав законодавців ухвалити реформи, пов’язані з очікуваними $30 мільярдами міжнародної підтримки на 2026 рік.
Коретський підкреслює дефіцит фінансування оборони в $27 мільярдів
У своєму виступі Коретський повідомив, що нещодавній урядовий аудит показав, що Україні потрібно $30 мільярдів від міжнародних партнерів у 2026 році для виконання своїх зобов’язань. Він також попередив про дефіцит фінансування оборони в $27 мільярдів, який Україна терміново намагається покрити за рахунок своїх союзників. Прем’єр-міністр пов’язав цей дефіцит з зростанням витрат на війну та передчасним використанням частини бюджету Міністерства оборони на другу половину 2026 року.
“Без вирішення цих проблем, держава може зіткнутися з істотними фінансовими ризиками, що вплине на обороноздатність, соціальні послуги та виплату зарплат,” – заявив Коретський, як повідомляє Інтерфакс-Україна.
Він підкреслив необхідність ухвалення урядом 44 рішень до 1 листопада, зазначивши, що з 26 законопроєктів, що очікують на розгляд, лише 12 були в порядку денному, тоді як уряд ще не подав 17 обіцяних законопроєктів.
Відхилення парламентом законопроєктів про податки на посилки
Це вже вдруге в цьому році, коли законодавці блокують пов’язані податкові реформи. Перший спроба стосувалася митного законопроєкту № 15460, який не зміг отримати необхідні 226 голосів, набравши лише 194. Потім основний законопроєкт № 15112-д та шість альтернативних версій, спрямованих на скасування ПДВ, також не досягли успіху, отримавши 210 голосів.
Спікер Руслан Стефанчук висловив розчарування після голосування, заявивши: “Шановні колеги, мені шкода.”
Народний депутат Ярослав Железняк з партії Голос зазначив, що запропоновані реформи набрали б чинності лише в 2027 році, і необхідні технічні системи для їх впровадження ще не були розроблені, а бюджет на це не був виділений.
Міністерство фінансів оцінювало, що реформа може принести приблизно 10 мільярдів гривень ($224,6 мільйона) щорічно до державного бюджету. Її ухвалення було умовою для отримання третього траншу МВФ в розмірі близько $0,7 мільярда та другого траншу €3,7 мільярда ($4,2 мільярда) з €90 мільярдів ($102 мільярдів) кредиту підтримки України від ЄС. Термін для цієї реформи вже був продовжений з березня до липня, і ця остання невдача є значним ударом.
Вплив на кредитну програму ЄС
В той же день законодавці також не змогли схвалити створення консультативної групи для оцінки кандидатів на шість вакантних посад у наглядовій раді Рахункової палати. Ця номінація була умовою для другого траншу €3,7 мільярда ($4,2 мільярда) кредиту підтримки України від ЄС, термін якого спливав у серпні 2026 року, і цей термін вже минув.
