Понад 900 інвесторів, 2600 стартапів і понад 70000 відвідувачів зі 160 країн зібрав цьогорічний Web Summit у Лісабоні. Ми поговорили з Оленою Бакало, експерткою з бізнес розвитку, співорганізаторкою українського павільйону на усіх Web Summit про українську технологічну екосистему на Web Summit 2023 у Лісабоні.
Олено, скільки проєктів було представлено в рамках українського стенда?
Важливо, що участь української делегації цьогоріч стала можливою завдяки спільним зусиллям багатьох співорганізаторів: Міністерства цифрової трансформації України, Українського фонду стартапів та Ukrainian Hub, за підтримки Програма USAID “Конкурентоспроможна економіка України” і Посольства України в Португалії, генерального партнера — Roosh та партнерів — WNISEF, UNIT.City, GENESIS, Flyer One Ventures, групи компаній NOVA, Ukrainian American Coordinating Council.
Наша ціль — вивести Україну в ТОП-5 країн Європи за кількістю стартапів.
Делегація охопила різних гравців екосистеми, включно з відібраними 25-ма стартапами, які всебічно демонстрували стійкість і привабливість України як сильного гравця світової технологічної сцени із великим потенціалом.
Українська IT сфера генерує 4% ВВП країни та має 12% в експорті. Скажіть, чи підтримує держава проєкти, які були представлені в рамках Web Summit? Чи все коштом приватних інвесторів?
Українська галузь ІТ вже давно є однією з ключових сфер економіки країни, і її розвиток був істотно підтриманий державою. Український фонд стартапів, що працює в Україні вже 4 роки, став найбільшим ангельським інвестором держави, підтримавши понад 350 стартапів на суму понад 8,2 мільйона доларів.
Проте в умовах повномасштабної війни в Україні, держава значно переорієнтувала свої ресурси на підтримку оборонної сфери.
До вторгнення росії держава підтримувала участь стартапів у провідних технологічних конференціях світу шляхом надання грантів у рамках програми Інноваційних ваучерів Українського фонду стартапів. Однак нині ці кошти вкладені в облігації Міністерства оборони України, а тому ключову роль у підтримці інноваційного сектору відіграють саме приватні інвестори.
Разом із тим держава продовжує системну роботу для розвитку стартап-екосистеми. Ми поставили собі ціль вивести Україну в ТОП-5 країн Європи за кількістю стартапів. Тож багато уваги приділяється створенню найкращих умов для венчурного інвестування, залучення відомих інвестиційних фондів та акселераторів, таких як Techstars, Plug and Play, Alchemist Accelerator, до роботи в Україні. Важливо, щоб вони допомагали українським стартапам, які попри війну продовжують створювати інноваційні проєкти, отримувати фінансування та масштабувати бізнес. Ця підтримка в майбутньому дозволить Україні достойно конкурувати на міжнародній арені, відбудовувати власну інфраструктуру та економіку.
Повномасштабна війна — не привід відмовлятись від участі України в технологічних івентах. Тому держава продовжує підтримувати участь українських делегацій у міжнародних технологічних конференціях. Це дозволяє українським стартапам і скейлапам гучно заявити про себе на міжнародному ринку.
Бізнесмени з України, як правило, шукають інвестиції для своїх проєктів, чи частіше інвестують в іноземні стартапи?
Flyer One Ventures інвестувала понад $30 мільйонів у більше ніж 60 стартапів на ранній стадії за чотири роки. У вересні 2022 року Roosh, технологічна компанія в галузі ШІ та машинного навчання, інвестувала в Neurons Lab. Крім того, з моменту заснування фонд Roosh Ventures проінвестував такі відомі стартапи, як Deel, TheGuarantors, Oura, Pipe, Alma, Playco, Dapper Labs, Alter і Haiqu, серед понад 35 інших, і зробив перший екзит всього через два роки своєї діяльності.
За даними дослідження “Startups and Business Ecosystem: Common Steps Towards Ukraine’s Recovery”, проведеного Polish-Ukrainian Startup Bridge разом з Українським фондом стартапів та Варшавською фондовою біржею, 31% українських стартапів успішно отримали інвестиційний капітал протягом останнього року.
Це свідчить про те, що останнім часом не лише іноземні, а й українські бізнесмени виявляють дедалі більший інтерес до інвестування саме в місцевий IT-сектор, який став значущим гравцем на світовому ринку.
У рамках опитування автори поспілкувалися зі 107 українськими стартапами та 54 представниками інституцій та організацій бізнес-середовища, і 85% організацій українського бізнес-середовища надають підтримку не лише для традиційного бізнесу, а й мають пропозиції для стартапів.
Не можу не спитати, чи змінилась кількість українських проєктів, представлених на Web Summit, після повномасштабного вторгнення. І як змінилися ці проєкти?
Попри воєнний стан, український технологічний сектор продовжує працювати майже на повну потужність, а українські стартапи й надалі активно беруть участь в найбільших міжнародних технологічних заходах, таких як Web Summit, Viva Technology, Collision, Startup Grind Global та багато інших.
Наша технологічна спільнота вдосконалила здатність швидко рухатися, будувати та впроваджувати інновації під обстрілами.
Цього року Україна втретє відзначила свою участь у найпотужнішій технологічній конференції Європи – Web Summit 2023 в Лісабоні — і з гордістю представила рекордну кількість — 25 стартапів та скейлапів.
Саме тому, безперечно, акцентом останніх делегацій і проєктів, які їх представляють, — є український resilience tech.
Думаю, нашим читачам буде цікаво дізнатись, як потрапити на український стенд у рамках Web Summit. Що для цього потрібно починаючому підприємцю/стартаперу? Чи потрібно пройти якийсь конкурс, чи достатньо зв’язатись з тобою? Розкажи, як це працює.
Усе дуже просто: у нас стала команда оргкомітету, в яку входить Міністерства цифрової трансформації України, Українського фонду стартапів та Ukrainian Hub — спільно ми продумуємо цілі та задачі, які хочемо реалізувати на саміті, створюємо пропозицію для партнерів і спілкуємося з кожним індивідуально. На нашому сайті www.ukrainiantechecosystem.com є всі контакти — будемо раді співпраці.
Що стосується стартапів і скейлапів, їх відбір відбувається через “open call” — тут приклад цьогорічного. Це відкритий набір, є умови, окремі для стартапів і скейлапів, всі охочі можуть подати заявку, згодом відбір відбувається в 2 етапи. Перший етап — це перевірка інформації в заявці і чи компанія відповідає вимогам, якщо все гаразд, то компанія потрапляє в другу частину відбору. 2 етап — пітч стартапів і скейлапів перед журі (усе відбувається онлайн), в компанії є 2 хв на пітч і 2 хв на питання та відповіді. За результатами оцінок журі ми відбираємо компанії, які будуть частиною офіційної делегації.
